| Меню сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
| ... |
 |
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
 | |  |
|
Поради батькам щодозняттяпсихологічногонапруження у дітей
| У "шкільному” життіпершокласникистикаються з труднощами, невдачами, незаслуженимизвинуваченнями, образами, допускаютьпомилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючиневпевненість.Найбільшдоцільними для зняттяпсихологічногонапруженняучнівмолодшогошкільноговіку (як вважаєВ.І.Шахненко) є дихальнагімнастика, фізичнінавантаження, домашнійзатишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивніемоції, музика та спілкування з природою.Батькамдоцільно знати способизняттяпсихічногонапруження в дітей.
ФізичнінавантаженняНайкращим способом зняттянервовогонапруження є фізичнінавантаження - фізична культура та фізичнапраця. Якщо в дитинипоганийнастрій, їйнеобхідногратися на свіжомуповітрі в рухливіігри, спортивніігри — футбол, волейбол, теніс.Домашнійзатишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їйдужеважко, їїобразили, треба йтидодому.
Домашнійзатишок, добре і лагідне слово ріднихдопоможутьїй. Вченівважають, щокішка та собака знімаютьстресовий стан, заспокоюютьнервовусистему.ЖивописЖивописсвоїмрозмаїттямкольорів, гроюсвітла й тіністворюєособливумузикукартини. Так вважавфранцузький художник Е.Делакруа. А російськийвченийФ.Шмідт писав, щоколір сам по собі, незалежновід предмета, якомувінвластивий, справляє на глядачапевнийпсихофізіологічнийвплив.Позитивніемоції
Здавніх-давенвідомо, щоусмішка, жарт, гуморзнімаютьпсихічненапруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміхзміцнюєздоров'я і подовжуєжиття". Почитайте з дитиноюгуморески, відвідайтецирк.Музика Людям здавнавідомо про цілющівластивостімузики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєревдовів, що в дитячомувіці нормальному, здоровому розвитковіорганізмусприяютьніжніколисковіпісні, спокійнамузика.Спілкування з природою Природа заспокоюєнервову систему, робитьлюдинудобрішою. Отже, якщо в дитинипоганийнастрій - відпочиньте з нею середприроди.
Гра – явищефеноменальне, вона притаманнавсімдітям без винятку. Особливузначущістьграмає для першокласників, оскількице та діяльність, без якоїдитина шести років не може нормально жити і розвиватись.Унавчальномупроцесі через йогорегламентованість не завжди є можливістьзабезпечитиумови, необхідні для розгортаннясправжньоїгри: ініціатива, добровільність, спонтанність, необмеженемовнеспілкування.
Тому доцільно батькам учнівпершогокласуподбати про те, щоб дітидостатньогралися у вільнийвідшкільних занять час. Причому, чимбільшийвибірігор, тимлегшерозкритиіндивідуальніможливості й обдаруваннякожноїдитини, створитиоптимальніумови для їїповноцінногорозвитку.
Творчо, оригінальнонаслідуючидорослих, дітей, поведінкууявнихперсонажів, їхставлення до оточення, дитиназасвоюєморальнінорми, на чуттєвомурівніприлучається до культурисередовища, щоїїоточує. Другий фактор, якимзумовлюєтьсявиховнийвпливтворчихігор – реальніміжособистісністосункидітей у процесігри. Вонимаютьвеличезнезначення для подальшогорозвиткуособистості, засвоєння норм поведінки в дитячомусередовищі.
Пам'ятайте:
* Покарання – цеморальний замах наздоров'я: фізичне і психічне.
* Покарання не повинно бути за рахуноклюбові. Не залишайтедитину без заслуженоїпохвали і нагороди. Ніколи не відбирайтеподарованого вами чикимосьіншим.
* Краще не карати, ніжкаратиіззапізненням. Запізніліпокараннянагадуютьдитині про минуле, не даютьзмоги стати іншою.
* Покараний – значить вибачений. Інцидентвичерпано – сторінкаперегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старігріхині слова. Не заважайтепочинатижиттяспочатку!
* Хочбищо там трапилось, хочбиякоюбулапровина, покарання не повинно сприйматисядитиною як перевагавашоїсили над їїслабкістю, як приниження.
* Дитина не повинна боятисяпокарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
* Не забувайте, що ключ до серцядитинилежить через гру. Саме в процесігри Ви зможетепередатиїйнеобхіднінавички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитекраще розуміти один одного.
* Частішерозмовляйте з дитиною, пояснюйтеїйнезрозуміліявища, ситуації, суть заборон та обмежень.Допоможітьдитинінавчитись вербально висловлюватисвоїбажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей. Прийнята в деяких родинах система залякуваннядітей, безумовно, заслуговуєосудження, бостаєджереломвиникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкіпереживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистостідитини, легко призводять до психостенічнихреакцій, імпульсивнихдій та афектів. Існуєтермін "шкільнафобія", тобтоострах у деякихдітей перед відвідуваннямшколи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоюваннядитинийти з дому, розлучатися з батьками.Якщодитинадужехвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовахгіперопіки з боку батьків. Інодізустрічаються батьки, котрісаміпобоюютьсяшколи і побіжнонавіюютьцепобоюваннясвоїмдітям, абодраматизуютьпроблеми початку навчання. Вони намагаютьсявиконуватизамістьдітейїхнідомашнізавдання, контролюютькожнунаписанудитиноюлітеру і тим самим створюють у неї "навчальнуфобію".Як результат – у дітейвиникають, невпевненість у своїх силах, сумнівищодосвоїхзнань, виробляєтьсязвичкасподіватися на допомогу в найпростішійситуації.
Дужеважливопіклуватись про те, щоб створитидитиніситуацію з гарантованимуспіхом. Можливо, це буде вимагативідбатьківдеякоїзмінивимог до дитини, але справа того варта.Потрібночіткоусвідомлювати, щоуспіхпороджуєуспіх і посилюєвпевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.Лікарі-педіатрисьогоднівідмічаютьрізкезростання у дітей таких захворювань, якіранішебуливластивітількидорослим, щопостійнознаходяться у стресовихситуаціях.
Для сучасноїдитинистресовоюситуацієюстає все те, що є буденнимжиттям для дорослого, який не можеабо не бажаєстворюватиспеціального режиму для щенезміцнілогоорганізму. Сучасналітература і практичнийдосвідпсихологіввказує на великукількістьвипадків, коли погіршення і психічного, і фізичногоздоров'ядитинипов'язанотільки з тим, щодоросліводятьдитину з собою по місцяхмасовогоскупчення людей.
Деякі батьки не помічаютьрізниціміж собою і дитиною (забуваючи про те, щодитина – це не маленькакопіядорослоїлюдини, а маленькалюдина, яка живе і розвивається у своємусвіті і вимірі, за власними законами), придушуючиїїзливоюінформації, непосильними для неїемоційниминавантаженнями, характерними для їхспілкування. Все це неминаєбезслідно, і в дітейз’являютьсятакі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень.
Якщо в родинінегаразди і дитинапостійнознаходиться в сферіспілкуваннябатьків, тобто активно залучається як активнийспівучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитиниз'являтьсяневротичнісимптоми та іншіпорушенняпсихічного і фізичногорозвитку, якібудутьблокуватирозвиток у дитиниїї таланту. Коли дитинайде до школи, різкозмінюєтьсяїїспосібжиття. І якщодитина не готова до цієїзміни, то школа для неїперетворюється на пекло і дитинапоступовонабираєстількинегативнихвідчуттів, щонавітьвідмовляєтьсяйти до навчального закладу. |
| Категорія: Виховання дітей | Додав: Ekaterina (10.06.2014)
|
| Переглядів: 528
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] | |
 | |  |
|
| Форма входу |
|
|
|
| Пошук |
|
|
| Друзі сайту |
|
|
| Погода в Ромнах |
|
|
|
