15 лютого відзначалася 24 річниця виведення військ з Афганістана. Ця війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. Ми повинні пам’ятати тих, хто пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.
Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених, що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?
Саме цим трагічним сторінкам нашої історії й був присвячений виховний захід «Ти – вічний біль, Афганістан». Учні 8-9 класів дізналися про передумови виникнення Афганської війни та її наслідки.
Війна безжально перекреслила надії, плани, понівечила долі молодих хлопців. Там, серед моторошних смертей, коли життю щохвилини загрожувала небезпека, вони мужніли і загартовувалися.
Посивіли завчасно хлопці-афганці ще й донині йдуть у тривожних снах у бій, затуляючи від куль одне одного. Їм досі важко повертатися до цих чорних сторінок у їхньому житті, та ще важче вирвати їх, знищити й забути.
Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя…
Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам'ятати, що серед і нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.
Про ті трагічні події повідав учням старших класів воїн-інтернаціоналіст Шебедя Сергій Миколайович. Він розповів не тільки про свою службу в Афганістані, а й пригадав прізвища та подвиги своїх бойових побратимів з Білорусії, Середньої Азії, Росії. Учні глибоко пройнялися тими подіями та щиро подякували Сергію Миколайовичу за цікаву та змістовну розповідь. |
