В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 рік…, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

У 2017 році годинник життя відраховує 31 рік Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля.Вона забрала життя багатьох людей,завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Жодна статистика не скаже,скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «дотлівають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо.

26 квітня в Роменській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №8 пройшла лінійка-реквієм присвячена річниці Чорнобильської катастрофи. Символічно пролунав чорнобильський дзвін. Тривогою та болем були наповнені його звуки. Вони нагадали всім про ту страшну трагедію. Дитячі слова скорботи відгукнулися у серцях присутніх сумом та душевним щемом. Ми згадали тих, хто першими опинилися на місцях, позначених смертю і болем, тих, чиї долі опалені вогнем та попелом Чорнобиля.

Схиляємо перед ними голову.Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед мертвими… Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь – знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 р. Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і

робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…